Анестетики

Анестетики(анестезуючі засоби) – лікарські препарати, що знижують чутливість до болю і застосовуються здебільшого з метою майбутнього операційного втручання різної складності.

Види анестезії та способи застосування

Місцева анестезія чи загальна анестезія

• Анестетики місцевої дії - це медичні препарати, ефект яких полягає у блокуванні больових імпульсів конкретно із місця оперативного втручання і відповідно - дія поширюється виключно на потрібну частину тіла.
• Анестетики загальної дії(загальна анестезія):
  це медичні препарати, що спричиняють хірургічний наркоз, дія яких характеризується відсутністю будь-якої чутливості та рефлекторних реакцій на біль. Застосовуються виключно лікарями у конкретних ситуаціях, що вимагають саме такого виду анестезії.

Види та застосування місцевих анестетиків:

Лікарські засоби - місцеві анестетики, використовуються по-різному, залежно від цілей знеболення і специфіки конкретної ситуації. Тому є декілька способів застосування:
зовнішнє застосування( змащування або зрошування) і внутрішнє застосування(вводяться в тканини за допомогою шприца та голки).

Їх застосовують у випадку:

• Місцеві оперативні втручання;
• Біль під час введення лікарських речовин ін'єкцією;
• Стоматологічні процедури;
• Слабкий або помірно виражений м'язово-скелетний біль;
• Болі при альгодисменореї.
• Стоматологічні анестетики.

Стоматологічна практика передбачає роботу з пацієнтами різного віку та з проблемами різної складності. Найчастіше (при пломбуванні, установці протезів і т. д.) Для знеболювання у стоматології цілком достатньо, у більшості випадків – локального наркозу.

На ринку пропонують велику к-сть знеболювальних засобів, що відрізняються глибиною проникнення, способом впливу та ціною.

 У стоматологічній практиці застосовуються медикаменти на основі:

• артикаїну (Ультракаїн, Убістезін, Септанест, Артіфрін);
• лідокаїну;
• новокаїну.

Хоч застосовуються усі засоби з цього переліку, рекомендують брати препарати, що містять саме артикаїн, вважаючи на більш передбачену дію з цим компонентом, що показано на практиці.

Окрім діючої речовини, сучасні анестезійні препарати містять сполуки адреналіну (епінефрину). Вони мають судинозвужувальний ефект, що продовжує дію знеболюючого в місці ін'єкції.

Для алергіків і людей зі слабким серцем радять окремо замовляти засоби, які не містять консервантів чи судинозвужувальних компонентів.

Для дітей можливе і навіть рекомендоване застосування саме гелевих препаратів, що не потребують уколу та не викликають страху у пацієнтів.

Характеристики анестетиків

Анестетичні засоби характеризуються певним набором якостей, котрі визначають майбутню специфіку роботи лікаря з пацієнтом. Ось вони:

• Доза(місцевого анестетика)
  Від можливої дози місцевого анестетика залежить швидкість настання знеболюючої дії, що відповідно збільшує ймовірність успішного спрогнозованого результату. Дозування може бути збільшене шляхами: введення більш концентрованого розчину або збільшення об’єму іншого.
• Потужність(місцевого анестетика)
  Це характеристика анестетичного медичного препарату, котра впливає на його можливість проникати крізь нервову мембрану — гідрофобність, з метою блокування рецептора Na+- каналу.
• Швидкість процесу ефекту(місцевих анестетиків)
  Це характеристика засобів для місцевої анестезії, котра впливає на швидкість ефекту блокування провідності ізольованих нервів – відповідно втрати чутливості (знеболення) і вважається однією із найважливіших якостей подібних препаратів.
• Тривалість дії(місцевих анестетиків)
  
  Є спеціальний поділ анестетичних лікарських засобів за тривалістю дії:
• коротка тривалість дії (новокаїн);
• помірна тривалість дії (лідокаїн, мепівакаїн та прилокаїн);
• продовжувальна тривалість дії (тетракаїн, бупівакаїн, ропівакаїн, етидокаїн, наропін, маркаїн, хірокаїн).
  
  
  

Протипоказання до застосування анестетиків

До застосування анестетиків є певний ряд протипоказань, тому, попередньо знаючи усі особливості здоров’я пацієнта, лікар приймає рішення, котрий анестетик підійде конкретній людині і буде використаний у відповідних цілях.

Ось ряд протипоказань до застосування анестетиків місцевої дії:

• Алергічні реакції. 
• Порушення дихальних функцій;
• Ранній дитячий вік;
• Наявність психічних розладів;
• Порушення функцій печінки та нирок;
• Алкогольна інтоксикація.

Токсична дія місцевого анестетика на організм людини

Токсичність анестезійних препаратів полягає у наступному: при застосуванні анестетиків місцевої дії бувають різні реакції організму на подібне втручання і найбільш вразливими, за спостереженнями, являється серцево-судинна та центральна нервова системи. 

На Центральну нервову систему можуть вплинути анестезуючі речовини як місцевої дії, так і у вигляді ін'єкцій; це призводить до втрати чутливості у різних ділянках тіла, що широко використовується у медицині для анестезії. Проте слід не забувати про ризик токсичного впливу цих речовин на організм у вигляді: збудження, придушення свідомості, судоми, кома.

Які ступені токсичності розрізняють:

• Легкого ступеня.
• Проявляється  в онімінні ділянки губ, свербежі, поколюванні, шумом у вухах, металічним присмаком у роті, тривожністю, панічним станом, блюванням, втратою орієнтації в часі та просторі.
• Середній ступінь тяжкості.
• Можна спостерігати порушення мови, нудота, заціпеніння, блювання, сонливість, тремтіння, сплутаність свідомості, тоніко-клонічні судоми, прискорене дихання та ін.
• Тяжкий ступінь токсичності.
• Спостерігається параліч сфінктерів, блювання, непритомність, збиття дихання, кома, смерть.