Склад
діюча речовина: тилорон;
1 таблетка містить тилорону 125 мг;
допоміжні речовини: магній вуглекислий основний водний, повідон, кальцію стеарат;
cклад оболонки: сахароза, повідон, коповідон, магній вуглекислий основний водний, титану діоксид (Е 171), кремнію діоксид колоїдний безводний, тропеолін О, макрогол 6000, парафін білий м’який, парафін рідкий, тальк.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті оболонкою.
Таблетки, вкриті оболонкою, від жовтого до оранжевого кольору, круглої форми. Ядро таблетки оранжевого кольору.
Фармакотерапевтична група
Імуностимулятори. Код АТС L03A X.
Фармакодинаміка
Тилорон стимулює утворення в організмі α-, β- та γ-інтерферонів. Основними продуцентами інтерферону у відповідь на введення Лавомаксу є клітини епітелію кишечнику, гепатоцити, Т-лімфоцити та нейтрофіли. Після прийому всередину максимум продукції інтерферону визначається у послідовності кишечник-печінка-кров через 4-24 години. Лавомакс має імуномодулюючий та противірусний ефект, стимулює стовбурні клітини кісткового мозку, залежно від дози підсилює антитілоутворення, зменшує ступінь імуносупресії, відновлює співвідношення Т-хелпери/Т-супресори. Ефективний до різних вірусних інфекцій, у тому числі спричинених вірусіом грипу та іншими збудниками гострих респіраторних вірусних інфекцій, гепатиту та герпесу. Механізм антивірусної дії пов’язаний з пригніченням трансляції вірус-специфічних білків у інфікованих клітинах, у результаті чого пригнічується репродукція вірусів.
Фармакокінетика
Після прийому всередину тилорон швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Біодоступність становить 60 %. Близько 80 % препарату зв’язується з білками плазми.
Виводиться препарат практично у незміненому вигляді з калом (70 %) та сечею (9 %). Період напіввиведення (Т ½) становить 48 годин. Препарат не біотрансформується і не накопичується в організмі.
Показання
Вірусні гепатити А, В, С; герпетична інфекція; цитомегаловірусна інфекція, у складі комплексної терапії інфекційно-алергічних та вірусних енцефаломієлітів (розсіяний склероз, лейкоенцефаліти, увеоенцефаліти); у складі комплексної терапії урогенітального та респіраторного хламідіозу; лікування та профілактика грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій.
Протипоказання
Підвищена чутливість до препарату. Дефіцит сахарози/ізомальтози, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція (препарат містить сахарозу).
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
Сумісний з антибіотиками та засобами традиційного лікування вірусних та бактеріальних захворювань, алкоголем.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами
Не впливає.
Застосування у період вагітності або годування груддю
У період вагітності або годування груддю препарат протипоказаний. Зважаючи на ембріотоксичну дію тилорону, жінкам під час лікування препаратом Лавомакс необхідно користуватися надійними методами контрацепції.
Спосіб застосування та дози
Препарат застосовувати внутрішньо, після їди.
Для неспецифічної профілактики вірусного гепатиту А – 125 мг 1 раз на тиждень, протягом 6 тижнів.
Для лікування вірусного гепатиту А – перший день 2 рази по 125 мг, з другого дня по 125 мг через 48 годин. Курсова доза –1,25 г (10 таблеток).
Для лікування гострого гепатиту В – перший та другий дні по 125 мг, потім по 125 мг через 48 годин. Курсова доза 2 г (16 таблеток), при тривалому перебігу гепатиту В – 125 мг 2 рази на добу в перший день, потім, з другого дня по 0,125 г через 48 годин. Курсова доза – 2,5 г (20 таблеток).
При хронічному гепатиті В – початкова фаза лікування – 2,5 г (20 таблеток): перші два дні по 250 мг, потім 125 мг через 48 годин. Фаза продовження (від 1,25 г – 10 таблеток до 2,5 г – 20 таблеток) – по 125 мг на тиждень. Курсова доза Лавомаксу від 3,75 г до 5 г, тривалість терапії 3,5-6 місяців залежно від результатів біохімічних, імунологічних, морфологічних досліджень, які відображають активність процесу.
При гострому гепатиті С – перший та другий день по 125 мг, потім по 125 мг через 48 годин. Курсова доза – 2,5 г (20 таблеток).
При хронічному гепатиті С – початкова фаза лікування – 2,5 г (20 таблеток) – перші два дні по 250 мг, потім 125 мг через 48 годин, Фаза продовження (2,5 г – 20 таблеток) – по 125 мг на тиждень. Курсова доза Лавомаксу – 5 г, тривалість терапії – 6 місяців залежно від результатів біохімічних, імунологічних, морфологічних маркерів активності процесу.
При лікуванні грипу та інших ГРВІ – у перші дві доби захворювання по 125 мг, у подальшому через кожні 48 годин по 125 мг. Доза на курс лікування – 750 мг (6 таблеток).
Для профілактики грипу та інших ГРВІ – 125 мг один раз на тиждень протягом 6 тижнів.
Для лікування герпетичної, цитомегаловірусної інфекції – перші дві доби по 125 мг, потім через 48 годин по 125 мг. Курс лікування – 2,5 г.
При урогенітальному та респіраторному хламідіозі,– перші дві доби по 125 мг, потім через 48 годин по 125 мг. Курсова доза – 1,25 г (на курс лікування – 10 таблеток по 125 мг).
При комплексній терапії нейровірусних інфекцій препарат застосовувати по 125 – 250 мг протягом перших 2 днів, потім по 125 мг через 48 годин протягом 2-4 тижнів. Максимальна курсова доза становить 2,125 г (17 таблеток), мінімальна курсова доза – 1, 125 г (10 таблеток), курс лікування – 4 тижні.
Діти
Не застосовувати.
Передозування
Випадки передозування невідомі.
Побічні реакції
Можливі алергічні реакції, у тому числі висипи на шкірі, свербіж, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, шлунково-кишкові розлади (дискомфорт у епігастральній ділянці, нудота, блювання, діарея), короткочасна гарячка.
Термін придатності
2 роки.
Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Умови зберігання
Зберігати у сухому, захищеному від світла і недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 ºС.
Упаковка
По 10 таблеток у блістері, по 1 блістеру у картонній пачці.
Категорія відпуску
Без рецепта.
Виробник
ВАТ «НИЖФАРМ».
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності
Російська Федерація, 603950, Нижній Новгород, ГСП-459, вул. Салганська, 7.
Джерело інструкції
Інструкцію лікарського засобу взято з офіційного джерела —
Державного реєстру лікарських засобів України.