Як впоратися із тривогою і депресією: поради психолога

Як відзрізнити "просто поганий настрій" від тривожного розладу чи депресії?

Ми всі з Вами живі люди, і так чи інакше проживаємо різні емоційні стани, в тому числі: сум, роздратування, опечалення, тугу. Але якщо Ви помічаєте, що Ваш стан тягнеться вже більше, ніж декілька дні, і ваше тіло дає певні сигнали. Наприклад, такі — Ви погано стали спати, Вам сняться кошмари, вже не радують ті речі, які насправді раніше приносили багато натхнення і радості — це вже малесенькі симптоми, на які варто звернути вашу увагу. Тому що саме тіло починає тихо говорити про те, що з вами щось не так. І тоді моя рекомендація як психолога, звернутися до психіатра. А вже психотерапевт може Вам допомогти розібратися з тим, як Ви потрапили в цей стан і як з нього легше надалі вийти. 

Що не варто робити, коли почуваєшся тривожно чи пригнічено? 

Ну, по-перше, тривога у нас буває раціональна та ірраціональна. Раціональна — це, коли дійсно нам щось загрожує, і нам потрібна тривога для того, щоб мобілізуватися і, наприклад, пройти в укриття, коли в нас щось відбувається. І є ірраціональна тривога, коли фоново я відчуваю тривогу, але насправді нічого страшного, по факту, зараз не відбувається. І в такі моменти важливо не змушувати себе переставати це відчувати або перестати про це думати. Тому що чим більше я себе змушую щось не робити, тим більше я зациклююсь на цій думці, і воно так чи інакше ще більше буде підсилюватися. Не варто себе знецінювати і залишатися наодинці. Не варто вимагати від себе терміново іншого стану. Тут важливо правда легалізувати свої почуття, зрозуміти, що мені дійсно зараз зле і дозволити собі підтримку чи допомогу.

Які "домашні" ресурси можуть підтримати (звички, прості практики, ритуали)?

Якщо Ви відчуваєте прямо зараз надмірну фонову тривогу, і Ви не можете заспокоїтися. Перше, що варто зробити, це не змушувати себе позбутися цього стану, а прийняти, що зараз Ви так почуваєтеся. І далі можна поставити свої ніжки на підлогу, твердо впертися ними в підлогу і сісти зручно. Відчути під ногами землю і прям пальчиками пошевелити так, щоб пішов сигнал від нашого тіла до мозку, що зі мною зараз все добре. Таким чином, заземляючи своє тіло. Слідкуючи також за диханням, як я вдихаю і видихаю, але природньо, не створюючи цим самим надмірний вдох-видох, який ще більше буде пришвидшувати мою тривогу. І це насправді прості техніки, які допоможуть Вам прийти з тривожного стану до тілесної присутності, коли я знову відчуваю своє тіло. Тим самим заземляюся і допомагаю собі повернутися в спокійний стан. 

Здоров'я Вам і Вашій родині 💚